Дослухаючись до серцебиття лісу...

 ДП «Костопільське лісове господарство» вже впродовж багатьох років входить до числа лідерів галузі не лише на Рівненщині, а й у межах всієї держави. Запорука цього, наголошує директор підприємства, Заслужений лісівник України Олександр Мелещук, у людях, котрі тут працюють. Саме від їх фаховості і відданості обраній професії залежать і сьогодення лісгоспу, фінансово-економічні результати його роботи, і лісівничий спадок, який колектив підприємства залишить наступним поколінням. Тут вміло поєднують найкращі традиції зеленого господарювання із сучасними технологіями, ревно бережуть ввірені їм лісові масиви, а ще – не бояться нових викликів.

Одним із них став Указ Президента України щодо започаткування у 2021 році Всеукраїнської акції «Масштабне заліснення України». Йдеться про створення нових насаджень на земельних ділянках державної та комунальної форм власності. Нині вони не використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва, часто вкриті так званим самосівом. М’яко кажучи, не надто приваблива картина цієї безгосподарності, напевно, знайома кожному краянину. Лісгоспи, відповідно до Указу Президента, мають взяти їх під свою опіку і створити нові ліси – такі ж доглянуті, як на нинішніх площах лісового фонду.

• Лiсокультурницi, котрi трудяться у розсаднику, не з чужих слiв знають, як починається дорога крихiтних сiянцiв до великого лiсу


– Це додатковий і дуже значний обсяг роботи, але ми готові до цього виклику: аби виконати таке важливе для довкілля й екології завдання, уже розробили програму створення нових лісів, розраховану на найближчі десять років. Із початку 2022 розпочнемо її реалізувати. Стартуємо зі 160 гектарів, де плануємо посадити 510 тис. штук сіянців дерев основних лісоутворюючих порід. Громади уже підтвердили, що передадуть нам відповідні площі земель, – розповідає директор лісгоспу Олександр Мелещук.
Загалом же у відповідній програмі на Костопільщині передбачено створити 2 тисячі гектарів лісів,  в тому числі на землях ввіреного йому лісового фонду. Виростити ж для цього необхідно понад 15 мільйонів штук сіянців.  Цьогоріч, зокрема, молоденький ліс посаджено на площі 152,5 гектара, здійснено доповнення лісових культур на понад 148 гектарах, ще майже на 20-ти проведено заходи, які сприятимуть природному поновленню зелених масивів.

• Вишитi квiтами рушники простелили у Музеї лiсу напередоднi професiйного свята



– Додатково плануємо створити лісові культури і восени. Для того ж, щоб виростити здоровий і красивий ліс, досягти максимальної приживлюваності сіянців, постійно впроваджуємо новації у лісокультурній справі, варіюємо методи лісовідновлення залежно від особливостей тієї чи іншої ділянки. Одне слово, дослухаємося до лісу та його потреб і любимо його. Без цього у нашій справі ніяк не можна. Кожна людина знає, що посаджене з любов’ю й доглянуте дерево і прийметься краще, і ростиме, – ділиться думками інженер лісових культур ДП «Костопільське лісове господарство» Ольга Блонська.

• Iнженер лiсових культур Ольга Блонська демонструє рокiшнi саджанцi дерев i кущiв для озеленення


Щоб досягти найкращих результатів у лісокультурній справі, у лісгоспі значну увагу приділяють створенню насаджень зі введенням грунтопокращуючих порід дерев і кущів, а також плодових. Особливий акцент – і на селекційній справі.  Зі згаданих 152 гектарів молодого лісу, який цьогоріч посадили костопільські лісівники, більшість (104,1 гектара) створено з використанням сіянців селекційної сосни звичайної  та дуба звичайного. Для забезпечення ж подальшого циклічного процесу вирощування лісу заготовили 86 кілограмів насіння сосни звичайної з лісонасіннєвих плантацій, 11 кілограмів насіння ялини та 2 – модрини. Вже й підростає воно у численних тимчасових розсадниках, а найбільший зелений скарб тут – у базисному розсаднику, що на території Базальтівського лісництва.

• Цi дубочки у касетах, каже старший майстер базисного розсадника Анатолiй Буржинський, iз часом стануть справжньою окрасою лiсу



У теплицях, коробах, касетах, на відкритих ділянках на площі, що сягає 30 гектарів, тут плекаються сіянці сосни звичайної, дуба, модрини, ялини та багатьох інших порід. Крім цього є просто розкішний вибір декоративних зелених красенів.  У який лишень куточок розсадника не подивишся – вражає і розмаїття садивного матеріалу, й ідеальний порядок, який підтримують лісокультурниці та працівники розсадника. Встигають усе це ще й заквітчати. Навіть протипожежна водойма красується у віночку із чорнобривців, а поруч можна побачити ще й сучасну холодильну камеру, де до необхідної пори зберігається лісове насіння. А ще розсадник є експериментальним майданчиком для апробування різних способів вирощування садивного матеріалу.
– Ось, бачите, які міцненькі дубочки підростають, – з гордістю демонструє касети із сіянцями старший майстер лісового розсадника Анатолій Буржинський, котрий із 2017 року, повернувшись із війни на сході, піклується про цю зелену оазу. – Вирощувати їх у такий спосіб розпочали п’ять років тому і за цей час переконалися в ефективності й раціональності такого підходу. Одна з величезних переваг – приживляються у лісі ці дубочки значно краще, ніж вирощені традиційним способом.
– Цьогоріч у касетах ми виростили 50 тисяч штук сіянців дуба звичайного. А в коробах плекаємо переважно дерева хвойних порід – це сосна звичайна, ялина звичайна, модрина європейська, – теплим поглядом огортає Ольга Блонська яскраві зелені килимки сіянців, що, виблискуючи краплинами роси, підростають у численних коробах на території розсадника.

• Робота на деревообробних верстатах, каже верстатник Андрiй Ткаченко, потребує особливої точностi



Напевно, зайве говорити, що вирощений такою кропіткою працею ліс на підприємстві використовується максимально раціонально. Заготовляючи деревину, тут по-господарському ставляться, так би мовити, навіть до тріски. Саме для раціонального використання лісових ресурсів торік на підприємстві відкрили сучасний цех із переробки деревини.
– Введення його в дію дало змогу збільшити обсяг виробництва товарної продукції і вийти на світовий ринок. Як відомо, заборона експорту лісу-кругляку, а потім і дров паливних, негативно позначилася на економіці підприємства – не  було ринків збуту низькосортної деревини. Рішення керівництва про переробку сировини у власному деревообробному цеху вирішило цю проблему. Лише торік там перероблено 27474 куб. м деревини, що складає 16,6 відсотка заготовленої  деревини, а за 6 місяців нинішнього – 25926 куб. м (30,7 відсотка). Основна продукція постачається на експорт, а супутня та відходи реалізовуються на внутрішньому ринку. Вартість сировини, яка йшла у переробку, склала 1026 грн. за 1 кубометр, а готової продукції – 1844 грн. Тобто додана вартість сягає 818 грн. або 79,7 відсотка, – акцентує увагу на важливих цифрах головний економіст підприємства Оксана Ютовець.

• Сортувальниця матерiалiв i виробiв iз деревини Марiя Король зi своєю нелегкою роботою справляється на вiдмiнно


І це, наголошують у ДП «Костопільське лісове господарство», лише перший крок у стратегії подальшого розвитку деревообробного виробництва.
Звісно ж, позначилися інноваційні підходи і на загальних фінансово-економічних показниках роботи підприємства. За підсумками 1 півріччя 2021 року, лісгосп спрацював ефективно, забезпечивши обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 113417 тис. грн. (темп росту до відповідного періоду минулого року  – 160 відсотків),  в тому числі  обсяг реалізації продукції деревообробки на експорт – 39185, 2 тис. грн. (ріст – 357 відсотків). Сума чистого прибутку на підприємстві склала  5999 тис. грн., тобто на 216 відсотків більше проти відповідного періоду 2020 року, а рентабельність забезпечено на рівні 5,3 відсотка.

• Стропальник Микола Антонець трудиться на пiдприємствi iз 1988 року


Значну увагу приділяють на підприємстві і рекреаційній та просвітницькій роботі. Саме тут, на території Костопільського лісництва, розміщена справжня перлина Рівненщини – Музей лісу, куди люди з усіх усюд поспішають, щоб надихнутися майстерністю природи та людських рук. Варто лише зупинитися обіч дороги, що одразу за Костополем, як потрапиш у справжню лісову казку. І щороку у ній з’являються все нові й нові неймовірні локації. Ось і нині, напередодні Дня працівника лісу, перед входом до приміщення музею тут простелили вишиті рушники. А візерунки на них створені не голкою і нитками, а різнобарвними квітами. Кожну із неймовірних локацій музею можна описувати довго і натхненно, та все ж краще хоч  один раз побачити. Тут, розповіла голова профкому підприємства Тетяна Дідух, гостей зустрінуть щиро, привітно, проведуть екскурсію, повідають секрети природи і ведення лісового господарства. А на довгу згадку можна ще й придбати саджанці декоративних дерев і кущів, виплекані, до слова, у Базальтівському базисному розсаднику.

• Майстер зеленого господарства, голова профкому лiсгоспу Тетяна Дiдух вiдкриє вiдвiдувачам Музею лiсу усi його чарiвнi куточки


Йдучи територією музею, хоч і була тут не вперше, знову й знову захоплювалася, із якою любов’ю і як творчо тут усе облаштовано.  Справжній вінець натхненній праці колективу лісгоспу, кожен із членів якого, як наголошує директор підприємства Олександр Мелещук, вибудовує його успіх:
– Верстатник деревообробних верстатів Андрій Ткаченко, сортувальниця матеріалів та виробів із деревини Марія Король, стропальник Микола Антонець, водії Микола Нагорний та Микола Кравчук, старший майстер розсадника Анатолій Буржинський, головний механік Володимир Адамчук, лісничий Костопільського лісництва Євген Романюк, Моквинського – Іван Мацерук, Стидинського – Юрій Ільчук...

• Сучасне обладнання, iз гордiстю подiлився пожежний спостерiгач Микола Мельник, дає змогу тримати у полi зору кожен куточок територiї лiсгоспу


Список працівників лісгоспу,  чия робота вирізняється високими виробничими показниками, можна продовжувати дуже довго. Я щиро дякую колективу нашого підприємства за самовіддану працю і професіоналізм, завдяки спільним зусиллям ми зустрічаємо наше професійне свято з гордістю і почуттям виконаного обов’язку!
• Світлана Тубіна