Здолбунівчанин, підозрюваний у вбивстві 21-річної рівнянки, на той час мав би сидіти в колонії

6 січня у підвалі п’ятиповерхового будинку у Здолбунові знайшли тіло 21-річної рівнянки Юлії Сокаль. У вбивстві одразу запідозрили її колишнього хлопця – 27-річного здолбунівчанина Миколу Алексюка. 

 Як встановило слідство, Юля загинула з 5 на 6 грудня. Її тіло пролежало у підвалі рівно місяць – замотане у покривало. Знайшли дівчину слідчі, які прийшли з обшуком спершу до квартири Миколи, а потім спустилися і до підвальних приміщень, які були у власності родини.

Миколи вдома не було. За день до обшуку він зник і переховувався. Затримали його лише через вісім днів. 15 січня Рівненський міський суд обрав чоловікові запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

На момент вбивства Микола мав би сидіти за ґратами, це встановили журналісти Суспільного у документальному фільмі-розслідуванні «Зупини мене, якщо зможеш», прем’єра якого відбулася цієї неділі. У фільмі, який розповідає про насильство, розказана, зокрема, й історія рівнянки Юлії Сокаль.

Мама Юлі Людмила Сокаль розповіла для фільму, що Юля роками намагалася втекти від колишнього хлопця: змінювала номери телефонів, навіть зумисне поїхала за кордон на роботу. Проте коли поверталася, колишній хлопець продовжував переслідувати.

За словами Людмили Сокаль, Микола чатував біля будинку Юлі, погрожував, нападав та бив її. Також вривався до квартири, де жила Юля з мамою. Одного разу порубав двері та комунікації кинджалом. Поліція за це склала на нього адмінпротокол за дрібне хуліганство, а суд оштрафував його на 51 гривню.

Людмила Сокаль стверджує, що вона та донька неодноразово писала заяви до поліції на Миколу, проте жодного разу та не відреагувала належним чином. Остання заява була написана 23 листопада – за тиждень до зникнення Юлі.

У фільмі також згадано, що Микола вже мав дві судимості: у 2016 та 2018 році йому Здолбунівський районний суд виносив вироки за зберігання наркотиків. В обох випадках покарання було «умовним»: присуджували три роки позбавлення волі, проте з випробувальним терміном – спершу на рік, а після другого вироку на два роки.

За умовами випробувального, засуджені не можуть вчиняти кримінальні правопорушення чи систематично вчиняти адмінправопорушення, а також порушувати умови пробації. 
Микола як за першого випробувального, так і за другого правопорушення вчиняв, проте здолбунівський центр пробації, який мав би контролювати це та звернутися до суду з клопотанням скасувати Миколине звільнення від покарання, цього не зробив.

За період другого випробувального Микола вчинив щонайменше вісім правопорушень (підстави відправити до колонії були уже після третього), та здолбунівський центр пробації звернувся до суду з іншим клопотанням – звільнити Миколу, сина колишнього прокурора районної прокуратури, від відбування покарання.

Рішення Здолбунівського районного суду про звільнення було 3 грудня – за два дні до вбивства Юлії Сокаль.

У центрі пробації журналістам стверджували, що вони не мали інформації про всі правопорушення Миколи. Мовляв, дані не надали з поліції. У здолбунівському відділенні поліції заявили, що центр пробації про порушення Миколи у них наприкінці випробувального… не запитував. 

Детальніше про історію Юлі – у фільмі «Зупини мене, якщо зможеш»: https://www.youtube.com/watch?v=_JtWKB8PLOo

Джерело: Рівне Вечірнє