Як у Березному у минулому столітті із вертепом ходили

 ФБ-сторінка Березне Краєзнавчий Музейчик розмістила світлини, що є справжньою рідкістю. Вони були зроблені в Березному під час свята Різдва Христового в різний період.
На фото - діти та молодь, переодягнені спеціально для різдвяного вуличного вертепу.

Перше фото унікальне - датоване 1918 роком (вертеп храму Різдва Пресвятої Богородиці). Йому понад сто років, але атмосфера свята відчутна на фото й донині.

"На цій світлині у верхньому ряду третя (праворуч) - Касинія Бухович (донька настоятеля храму); нижній ряд третя (праворуч) - Галина Бас", пише в коментарях директор Березнівського краєзнавчого музею Наталія Трохлюк.

Хоча Березне в роки Першої світової війни не зазнало значних руйнувань (а саме після її завершення було зроблене перше фото), війна дуже негативно вплинула на всі сфери життя. Вже восени 1914 року почалася обов’язкова евакуація населення. Багато мешканців містечка мобілізували до армії. Тягар воєнного часу відчувався в кожній родині. Почався голод, поширилися інфекційні хвороби. Із 4 тис. жителів, що значилися за першим всеросійським переписом 1897 року, на 1919 рік в Березному залишилось 1877 оcіб - повідомляє сайт. Але ніщо не завадило березнівчанам колядувати і ходити з вертепом, шануючи традиції.

Друге фото датується тридцятими роками минулого століття. Костюми продумані до дрібниць, хоча видно, що їх робили із того, що було під рукою.

У 1931 р. кількість жителів міста становила 6089 осіб (по волості 31922 особи), а в 1938 р. - 6100 осіб (по волості - 38200 осіб). У 1939 році в містечку налічувалося 826 житлових будинків.

Третє фото - "наймолодше", але воно по-своєму унікальне. Адже датується 50-ми роками минулого століття. По-перше, це теж повоєнний час, але вже після Другої світової війни. Як бачимо, люди все ж знаходили час і можливість віддавати Богові Боже, а кесарю кесареве. Та унікальність і фото, і самого вертепу, що зафіксований на ньому, ще й у тому, що тодішні "кесарі" вважали релігію опіумом для народу й забороняли будь-які дійства, що стосувалися релігійної тематики. На землях, "возз’єднаних" із СРСР, саме у ті часи активно провадилася кампанія із закриття церков. Тому треба було мати відвагу, аби підтримувати прадідівські традиції.