У ліс – до казки

 І зовнішні приваби аж ніяк не оманливі – за ворітьми ж бо вам розкриють усі таємниці неповторних зелених дібров краю, які працівники державного підприємства «Костопільський лісгосп» плекають із особливою любов’ю.

- Створений музей лісу два роки тому як еколого-просвітницький проект, що має на меті пропаганду лісівника-українця та збереження флори і фауни нашої землі, - розпочинає екскурсію незвичним музеєм, що розкинувся прямісінько у лісі обіч автошляху Рівне-Сарни, його куратор Петро Івашинюта. – Аби реалізувати задум, впорядкували належним чином частину зелених масивів Костопільського лісництва, створили парковий комплекс і власне музей лісу із тематичними виставковими залами.
Пішохідні доріжки, якими помережана довколишня територія, поміж гінких сосен  приводять то  до оригінальних, вирізьблених з дерева, бесідок, дитячого майданчика, літньої тераси, то до  літнього навчального класу та  екологічної стежки з екологічним покриттям, а нині ще й до гарно вбраної новорічної ялинки, що святково-заклично височіє в центрі паркового комплексу… Тут все створено для незабутнього відпочинку, і місцеві жителі, а особливо  малеча, каже Петро Івашинюта, дуже швидко полюбили це місце.  Замиловано чіпляється погляд за  дивовижні  дерев’яні скульптури звірів та казкових героїв, за «вишиті» віч-нозеленими насадженнями рушники, що ними лісівники простилають гостям вхід до приміщення музею лісу… А ось окраса паркового комплексу  -  дерев’яна капличка Святого Володимира, яка теж  не залишає байдужим нікого, хто сюди приїздить.
Та найбільші таємниці, як уже мовилося, за порогом головного приміщення музею лісу. Безліч цікавого можна почерпнути, приміром, в  історичній залі та залі розвитку сучасного лісового господарства. Тут і унікальні експонати (зокрема, виготовлені з дерева побутові речі наших предків та інструменти, якими послуговувалися  різьбярі, теслярі та, звісно ж, лісівники понад століття тому), і вичерпна інформація про життєво важливу роль лісу в житті наших краян, і розповіді про людей, котрі присвятили лісівничій справі життя, зробили значний внесок у розвиток галузі. Вагомо представлене і сьогодення усіх 16 лісгоспів Рівненщини та Рівненського природного заповідника.
У залі ж природно-заповідного фонду, яка зазвичай чи не найдовше затримує відвідувачів, перед очі постає те, що, навіть живучи біля лісу, люди й за все життя не побачать – лише чують у любій серцю мелодії, що сплетена із вітру, пташиного співу, незрозумілої мови звірів та шепотіння сосен.
- Більшість навіть не здогадується, якою багатою насправді є флора і фауна рівненського Полісся та України загалом,  -  веде екскурсію Петро Івашинюта, показуючи опудала унікальних мешканців лісів. – Птахів, приміром, у нас налічується аж 485 видів. При цьому люди здебільшого бачать у своєму житті щонайбільше десять. От, наприклад, Кульон великий – його навіть мисливцям чи лісівникам майже не вдається побачити, а іншим людям і поготів. А ось – рідкісний дятел білоспинний, занесений до Червоної книги України…
Перлина зали  - діарами типового поліського ландшафту — краю лісів, боліт та озер. Тут же шафи з хижими птахами Полісся, які практично всі є рідкісними та потребують активної охорони, поруч -  із ссавцями, які  представлені від найменших гризунів (соні, мишак жовтогорлий) до хижаків середнього розміру (борсук, куниця, тхір). Одне слово, екосистема  Полісся тут представлена у повному обсязі – можна побачити все, що приховують наші безкрайні ліси – від моху та лишайників до унікальних ссавців.
- Відколи музей відчинив свої двері, тут побувало дуже багато іноземних гостей, - каже Петро Івашинюта. – І, знаєте, після ознайомлення з нашою роботою вони кардинально змінюють свою думку і про лісівників, і про українців загалом. Нам, лісівникам, болить душа за Україну. Наші люди гідні кращого життя, і ми своєю працею показуємо, що таки можна досягнути успіху, просто не має бути місця байдужості.
Тим часом все побачене в музеї -  лише шоста частина реалізованих планів щодо його облаштування. Задуми справді грандіозні і розписані ледве не на десять років. Вже незабаром тут з’явиться, приміром, екологічна стежка довжиною в 2,5 кілометра. Над розробкою маршруту лісівники працюють спільно зі спеціалістами Рівненського природного заповідника та Дермансько-Мостівського парку.
- Секрети маршруту не буду розкривати, нехай це буде інтригою, але скажу впевнено, що байдужим ця подорож не залишить нікого, - з ентузіазмом  підсумовує Петро Івашинюта.
• Світлана Тубіна