Понад 25 років він очолює колектив, який є базовим для Укрзалізниці. Упродовж багатьох років вагонне депо має репутацію успішного підприємства, яке динамічно розвивається і відіграє важливу роль в економічному і соціальному розвитку нашого регіону. Йосип Гаврищак - Заслужений працівник транспорту України, Почесний залізничник, кавалер ордена “За заслуги” III ступеня. Сьогодні міцні руки цього справжнього господаря, талановитого керівника, який перш за все, опікується проблемами людей, досвідченого фахівця, що впевнено і зі знанням справи тримає і забезпечує виконання державного замовлення, організовує ефективну роботу майже тисячного колективу. Він має неабиякий стаж і депутатської роботи: двічі обирався депутатом міської, тричі - районної, двічі – обласної рад. Йосип Гаврищак належить до тих, хто звик допомагати людям, не чекаючи нічого взамін. “Так легше жити, - стверджує Йосип Володимирович, - адже щедрість дарує посмішку людям”. Скільки упродовж останніх 20-ти років він їх подарував, мабуть, не злічить вже і сам. Судіть самі - на Здолбунівщині майже у кожному селі церква, багато із яких свого часу отримали від нього підтримку: Гурбенський монастир, Свято-Катеринівська церква, Свято-Троїцький монастир, Свято-Воздвиженська церква, Свято-Преображенська церква, Свято-Успенський храм, церква Свято-Казанської Божої Матері і багато інших.
А от Свято-Михайлівській церкві в с. Здовбиця Йосип Володимирович подарував шість хрестів на церковні куполи. За ці добрі діяння Українська Православна Церква двічі нагородила благодійника орденом Святого Архістратига Михаїла та Святого рівноапостольного Князя Володимира.
Нещодавно сім’я Гаврищаків принесла в дарунок церкві Святих Петра і Павла хрест і допомогла його встановити. До речі, будівництво святині ведеться під гаслом “Відбудуй храм своїми руками” на місці вщент зруйнованої в 60-ті роки минулого століття. Футбольна команда “Волинь” знайшла у Йосипові Гаврищаку також свого благодійника. Дякують йому за допомогу в ремонті і у Здолбунівській ЗОШ № 5. Не забуває депутат про колективи Маломощаницької ЗОШ, ЗОШ № 4 та №1 м. Здолбунів. Окрім того за його сприяння були відремонтовані речі в дитячому садочку “Ладоньки”, придбано магнітофон для “Грайлика”. “Благодійність дає додаткову енергію, позитив та стимулює до праці”,- говорить депутат і знову направляє свої зусилля на ремонт автодоріг у районі, які вочевидь, є найгіршими в області. Питання їх оновлення піднімає на всіх рівнях. І, думається, - позитив має бути. В обласній раді Йосип Володимирович ініціював виділення коштів на будівництво двох міні-котелень для центральної районної лікарні. До речі, подарував медикам і комп’ютер. Неодноразово на засіданні постійної комісії, сесії обласної ради піднімав питання реалізації проекту “Будівництво зливової каналізації в м. Здолбунів (із вул. Зеленої та 8 Березня)”.
За сприяння Йосипа Гаврищака виділено кошти на капітальний ремонт приміщення ДЮСШ, багато в чому він допоміг юним спортсменам. Саме йому вони завдячують тим, що спортмайданчик, який прагнули здати “в оренду”, залишився у їхньому користуванні.
Порушував Йосип Володимирович і питання про зміну руху маршрутного таксі РівнеЗдовбиця. Загалом ця людина прагне не оминути увагою жодну із сфер життя громади району. Особливу увагу приділяє сиротам та багатодітним родинам. Відповідально та скрупульозно аналізує Йосип Гаврищак і свою депутатську діяльність. Обов’язково зустрічається з виборцями, аби відзвітуватись про зроблене.
А ще завжди пам’ятає, що повинен доповісти людям, як виконує свою передвиборчу програму та обіцянки. Власне на цьому й ґрунтується перспектива його роботи. Приходиться нелегко. Дуже багато надходить звернень від громадян з проханням допомогти матеріально. А коштів на рік для депутата виділяється лише дві тисячі гривень. Та, не дивлячись на це, Йосип Володимирович часто бере під своє крило родини, які потребують допомоги, вирішує їх проблеми та переживає за них. Так, він допоміг сім’ї Синичич, коли потрібно було прооперувати їхнього малюка. А якщо не може вирішити проблему особисто, завжди шукає тих, хто відгукнеться на людську біду.
Десятки жителів району шанують його за чуйність та людяність. Він підтримує простих людей - а це варте щирої вдячності. Працювати з Йосипом Гаврищаком непросто, але цікаво, адже він вимогливий, скрупульозний, завжди знаходить витоки проблеми. А разом із тим - відкритий для спілкування і порядний у всіх справах.
А ще Йосип Володимирович - класний дідусь і футболіст. Для внука Андрійка - справжній авторитет. У чому ж зміст життя Йосипа Гаврищака? Здається, в одному - любити людей, працювати для їх блага, прагнути бути справедливим у великому і малому. Він турбується про людей. Щирою теплотою і любов’ю оточена і його родина - дружина, син, невістка. А ще часто щемить його серце за рідною Львівщиною, рідним Новим Містом, якому не так давно виповнилось 710 років і яке мирно розташувалось між горами Радич, Гербут і Кальварія, де вічним сном спочиває його мама. Йосип Гаврищак - щаслива людина. А щастя для нього багатовимірне, бо він любить життя і все, що воно дає. І мріє, щоб його внуки дочекались справжньої української держави і гідного життя у ній, та докладає для цього усіх можливих та неможливих зусиль.
• Ольга Шахрай
