Про те, як в умовах повної відсутності в державі стратегії розвитку подібних підприємств рівненський водоканал забезпечує мешканців міста водою і навіть у минулому році був визнаний кращим підприємством у номінації “Роботи та послуги, які виконуються та надаються у побутовій та виробничій сферах” у конкурсі “100 кращих товарів України”, у розмові з директором “Рівнеоблводоканалу” Сергієм Дзезиком.
– Цьогорічні морози ускладнили роботу водоканалу?
– На щастя, ні. Зараз фіксуємо незначну кількість поривів у мережах, зазвичай, один-два на добу. Інша справа, що змінився їх характер. Мерзлий грунт, як правило, тисне на чавунну мережу і ріже її наче лезом. Проте гірша ситуація може бути, коли настане різке потепління. Ймовірність частих поривів у такій ситуації є значно більшою. Проте, наразі послуги надаються, як завжди, стабільно.
– Якщо вести мову про розвиток галузі загалом, то чи бачите Ви, так би мовити, “світло в кінці тунелю”?
– У нашому профільному Міністерстві постійно відбуваються зміни міністрів, постійні реорганізації. У кінцевому підсумку маємо відсутність чіткої концепції розвитку та стратегії дій, а також ряд колізій та неузгодженостей у галузевому законодавстві. Якщо в галузі будівництва ще щось рухається, то в галузі ЖКГ – повний штиль, а проблеми накопичуються ледве не щодня.
Здавалося б, болючими питаннями тарифів для водопровідно-каналізаційних підприємств мала б займатися Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі Нацкомісія). Але поки що все замикається на рівні аналітики. Конкретні рішення не приймаються. У минулому році лише в лютому, що стосується населення, і в жовтні – по підприємствах – було коригування тарифів. Насправді Нацкомісія ще не затвердила жодного тарифу. Її рішення про коригування – це, так би мовити, доповнення до рішень органів місцевого самоврядування, які такі рішення прийняли раніше. Ми, наприклад, працюємо за тарифами 2008 року, які дещо коригувалися у зв’язку з подорожчанням електроенергії. Однозначно, що з існуючими тарифами нас чекає сумне майбутнє.
– На Вашу думку, до якої межі на сьогодні мають бути підняті тарифи, щоб вони були економічно обґрунтовані.
– Порядок або ж формула формування вартості тарифів існує вже давно. Їх розмір має встановити Нацкомісія. Є процедури встановлення тарифів. Ще в липні минулого року ми подали свої розрахунки тарифів, і з того часу почалося затягування. Робиться це свідомо, вимагають якихось нових і нових даних. Тобто щотижня приходять по два чи три нових запити з новими формами, і цей процес тягнеться безкінечно. Відомо, що існує ідея щодо запровадження блочних тарифів, тобто залежно від рівня споживання абонент сплачує за воду за тим чи іншим тарифом. Щось на зразок того, що маємо зараз із послугами газовиків та енергетиків. Але не враховується особливість: в енергетиків 100 відсотковий облік, приблизно така ж картина у газовиків. У нас квартирними лічильниками обладнано приблизно 60 відсотків помешкань споживачів. Якщо ідею блочних тарифів розвивати, то тоді вийде, що кожен споживач захоче опинитися у категорії, де тарифи найнижчі. Воду будуть красти.
– А хіба цьому не можна запобігти?
– Проблема у лічильниках, які випускаються в нашій державі. Якщо він класу точності “С”, то в нього втрутитися практично неможливо, якщо ж класу “А”, наприклад, луцького виробництва, які в основному стоять у наших споживачів, то вони є технічно недосконалими. Отож і виходить, якщо впроваджувати у життя ідею блочних тарифів, тоді треба зобов’язати всіх встановити лічильники класу “С”. Вони ж коштують значно дорожче. Як змусити людей викинути одні і замінити іншими? А тому вважаю, що ця ідея не є коректною в тих умовах, у яких ми працюємо. Тепер постає питання, які тарифи треба встановлювати: диференційовані чи єдині? Саме від цього і залежить, на скільки потрібно збільшувати тарифи. За нашими розрахунками, якщо не змінювати тарифи для підприємств та організацій, то зростання тарифів має відбутися на рівні 50-60 відсотків. Якщо ж змінювати, то майже у 2 рази.
Арифметика діяльності “Рівнеоблводоканалу” дуже проста. За місяць ми збираємо майже 6 млн. грн. Якщо заплатити за електроенергію 2,5 млн. грн., 2 млн. грн. податків, зарплати 1 млн. 800 тис., то як бачите, на розвиток не лишається нічого. А ще ж є паливо, витратні матеріали, плата за очисні…
– Зараз тема заборгованості “Рівнеоблводоканалу” перед “Рівнеазотом” за очисні споруди якось затихла. Складається враження про існування якихось таємних домовленостей не без участі влади?
– Можна сказати, що це міна уповільненої дії. У будь-який момент “Рівнеазот” подасть до суду, і що тоді буде з водоканалом – передбачити важко. Тому це затишшя тимчасове. Справді, органи державної влади, розуміючи ситуацію, в якій опинився облводоканал, пішли на переговори з “Рівнеазотом”. На період прийняття серйозних рішень щодо тарифів домовлено про, так би мовити, тимчасове перемир’я. Але ці усні домовленості є тимчасовими. Ситуація може вибухнути в будь який момент. Сьогодні заборгованість перед “Рівнеазотом” складає 21 млн. грн.
– Чи є проблеми з розрахунками споживачів?
– Практично немає, ми маємо майже стовідсоткову оплату наданих послуг. Немає проблем з розрахунками, є проблеми з тарифами. Ми не наполягаємо на тому, щоб влада підвищувала тарифи для населення. Але потрібно, щоб хтось компенсував наші витрати, навіть у вигляді дотацій. Механізми є. Для нас немає значення, звідки ті кошти будуть надходити. Є економічно обґрунтований рівень собівартості, і ми повинні забезпечити необхідний рівень послуг. Свідоме затягування з вирішенням цього питання може призвести до непередбачуваних наслідків.
– На Ваш погляд, затягування з вирішенням проблем водопровідних підприємств може призвести до того, що в один момент постане питання про приватизацію таких підприємств, бо іншого виходу вже не буде?
– Такого повороту подій я не виключаю. Проте одне можу зауважити, що в умовах збиткових тарифів стабільну діяльність підприємства забезпечувати досить складно. Кожен початок місяця не дає нам відповіді на питання: як ми його доживемо. Це не тому, що ми не вміємо планувати, а тому, що невідомо хто із контрагентів який “сюрприз” нам влаштує. Хтось один заблокує рахунки і паралізує діяльність підприємства. Але ж це надзвичайно серйозні питання, візьміть для прикладу знезараження води. Якщо не буде за що закупити гіпохлорит, то ми не зможемо подати воду споживачам.
– Серед споживачів побутує така думка, що коли всі встановлять лічильники, то водоканалу стане невигідно працювати і тарифи неодмінно зростуть.
– Нам дуже вигідно, щоб лічильники встановили всі споживачі. У такому разі дуже легко подачу води привести у відповідність з реальними витратами. Зараз маємо 60 відсотків лічильників. Інша справа, що коли обсяги споживання будуть падати, а постійні витрати при цьому не зменшуватимуться, тоді питання тарифів загостриться ще більше. Наприклад, амортизація. Мереж нікуди не дінеш, і їхній стан має бути задовільним. Ми всіма можливими засобами спонукаємо наших абонентів до встановлення лічильників, оскільки це вигідно в першу чергу для них.
– Питання глобального характеру. Зараз є доволі актуальною проблема запасів води як у світі, так і в Україні. Чого очікувати мешканцям обласного центру, на скільки нам ще вистачить питної води?
– Проблеми як такої не існує. Я вже наголошував, що ми вдвічі скоротили її споживання. Це означає, що навантаження на водозабори зменшилося. У 90-ті роки у місто подавалося 90 тисяч м куб. води на добу. Нині 40-45. Запасів води вистачає, резервуарного парку теж. Тобто навіть із технічної точки зору в нас немає проблем з тим, щоб подавати воду. Сьогодні навряд чи можна знайти споживача, який поскаржиться, що у Рівному існує проблема з водопостачанням.
– Не так давно “Рівнеоблводоканал” запровадив таке собі ноу-хау під назвою “Сплата рахунків через Інтернет”. Це нововведення прижилося?
– Безперечно. Ми маємо вже понад 120 абонентів, які стабільно сплачують через сайт. Цифра на перший погляд поки що незначна, але ми рухаємося вперед, люди до цього звикають. Варто лише спробувати, і ви неодмінно в подальшому будете платити через Інтернет. Для цього достатньо зробити три дії: зайти на сайт www.vodarivne.com ввести номер свого особового рахунку і прізвище, суму платежу і номер зарплатної картки, наприклад Visa, MasterCard. Загалом, ми зацікавлені надати абоненту можливість здійснити оплату в тій формі, яка йому підходить якнайбільше.
• Розмовляв Василь Бурченя
