«Раша, гудбай?»

Хоча марно сподіватися, що відбудеться це дуже швидко. Тим часом, сьогодні на таких підприємствах змушені максимально скорочувати кількість працюючих, застосовувати режим суворої економії і оптимізації витрат, з тим, щоб зберегти підприємства, а далі, як кажуть, час покаже.

Скорочення заради порятунку підприємства

 

— Проблема є дуже гострою, ми щомісяця проїдаємо кошти, причому кредитні, а не ті, які  підприємством були зароблені раніше. Можна сховати голову в пісок, не вживати ніяких заходів, і через кілька місяців заводу не стане зовсім, або ж треба робити чіткі і непопулярні кроки з тим, щоб зберегти підприємство і невдовзі, якщо економічна ситуація вирівняється, повернути наших працівників назад. Сьогодні ведеться мова про необхідність скорочення 400 працівників заводу, тобто 50 відсотків нині працюючих, — розповідає в. о. генерального директора ТОВ «ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ-РЗВА» Володимир Процюк.

 

За його словами, окрім того, що підприємство втратило зовнішній ринок, воно фактично позбулося ще й і внутрішнього. Адже 80 відсотків українських замовлень РЗВА спрямовувалися в Донецьку і Луганську області, а там нині ведуться активні бойові дії. Що ж до зовнішніх замовлень, то останнім часом цей відсоток від загальної цифри зріс майже до 80-ти, і все це була Росія. Водночас на сьогодні надзвичайно складно і дорого потрапити на європейський ринок. У нас діє ГОСТ, а в Європі — DIN. Щоб потрапити на їхній ринок з нашими вимикачами, потрібна інша відстань між полюсами, сертифікати на випробування. Для того ж, щоб почати продавати один виріб на європейському ринку, треба затратити 850 тисяч євро. На підприємстві, звісно ж, шукають виходи на європейський ринок, причому з невеликими інвестиціями. Разом із тим у Володимира  Процюка є питання і до влади, адже не можна замовчувати того факту, що до цих пір тендери в Україні виграють компанії, власниками яких є люди з оточення Януковича. Взяти для прикладу Донецький завод високовольтної апаратури. Чому він і досі виграє тендери? Де його сертифікована продукція? Які він взагалі має документи, щоб виробляти цей продукт? Ніяких. Те, що вони клеять докупи, не витримує жодної критики.

 

Із початку року — постійно в збитках

 

— Замовлення, які ми маємо, не здатні прогодувати таку кількість персоналу. Точка беззбитковості підприємства — 15 мільйонів гривень на місяць. З початку року більше 6 мільйонів гривень на місяць ми не заробляли ні разу, фактично, ми збиткові починаючи з 2014 року, і ще тоді треба було негайно проводити скорочення. Але попередній керівник на це не пішов, а коли активісти Майдану прийшли пікетувати підприємство, він написав заяву на звільнення. Рада директорів після цього призначила виконуючим обов’язки директора мене.

 

Володимир Процюк визнає, що працівники заводу вкрай негативно поставилися до перспективи залишитися без роботи.

 

– Цікаво, що багато хто до цього постійно акцентував увагу на тому, що на підприємстві малі зарплати, але коли постало питання звільнення, то всі заявили, що зарплати в них нормальні. Люди йти не хочуть. Але ситуація на ринку така, що по-іншому не можна. Я на підприємство прийшов у 2006 році, і мені зараз доведеться звільняти людей, які мене приймали на роботу і вчили. Інших варіантів просто не існує. Процедуру назвати приємною справді важко, але це потрібно зробити, щоб вижити, — розповідає Володимир Процюк.

 

Наш співрозмовник стверджує, що у власника підхід дуже простий — бізнес повинен приносити гроші. Адже підприємство не є благодійною організацією. Він навів приклад, що свого часу компанія PANASONIK звільнила 700 тис. працівників, і її прибуток виріс на мільярд доларів. У Європі це прийнято, щоб більше заробляти, а ми ж рухаємося в Європу.

 

Останнім часом у місті громадські активісти розгорнули кампанію проти співпраці з банками з російським капіталом. Навідувалися вони і на РЗВА.

 

— Російські банки продовжують кредитувати на більш-менш вигідних умовах, можливо, це така далекоглядна політика, щоб якомога глибше влізти в нашу економіку. Але чому цього не роблять європейські банки? Чому вони не кредитують виробництво? Нам постійно докоряють тим, що підприємство кредитується і обслуговується в «Сбербанку Росії», але кращих умов нам ніхто не пропонує. Закидають, що завод працює 4 дні  на тиждень, хоча замовлень  маємо фактично на 2 дні. Змінилася влада, а на підприємство кожного дня надсилають листи, в яких повідомляють, що йдуть з перевіркою, у тому числі й громадські організації. Чому я маю займатися перевіряючими, а не питанням збуту. Про це чомусь ніхто не говорить і не пише, — бідкається Володимир Процюк.

 

До речі, наведемо кілька промовистих цифр. У минулому році підприємство до місцевого бюджету щомісяця сплачувало нарахувань на зарплату різного рівня 870 тисяч гривень.  Працівники з власних доходів щомісяця сплачували 400 тис. гривень. Майже 15 мільйонів гривень за минулий рік склало ПДВ. А ще податки на землю, на прибуток та ін. Цілком очевидно, що уже найближчим часом половини цих коштів недоотримуватимуть міський та державний бюджети.

 

Начальник департаменту економіки та інвестиційної політики облдержадміністрації Ігор Тимошенко переконаний, що Рівненщина не надто постраждає від розриву економічних зв’язків з Росією, оскільки частка підприємств, орієнтованих виключно на російський ринок, в масштабах області є мізерною. Тим часом з початку року обсяг експорту товарів до країн ЄС збільшився на 54 відсотки. Зокрема, у січні-травні зросли поставки до Бельгії, Іспанії, Словенії, Латвії, Румунії, Польщі та Угорщини. Водночас майже на чверть скоротився експорт до країн СНД.

 

Місцеві підприємства стали менше возити товарів до Білорусі, Казахстану та Росії. Найбільшим попитом за кордоном користується наша деревина та вироби з неї, міндобрива, а також продукти рослинного походження.

 

Загалом з початку 2014 року Рівненщина співпрацювала із 103 країнами світу. Обсяг експорту склав майже 205 мільйонів доларів і збільшився порівняно із відповідним періодом минулого року на 11,7 відсотка.

 

• Василь  Бурченя

 

Р.S. Коли верстався номер, стало відомо, що Володимир Процюк та його заступник написали заяви на звільнення і зачитали їх працівникам заводу та представникам «Правого сектора», які на той момент пікетували підприємство.

 

До теми: Економічна взаємодія з Росією не має перспектив

 

Прем’єр-міністр та один із ключових претендентів на посаду президента Румунії Віктор Понта вважає, що економічні відносини його країни з Росією погіршуватимуться, і Бухаресту не варто орієнтуватися на їхнє покращення.

 

Про це керівник румунського уряду заявив у телевізійному інтерв’ю, повідомляє Укрінформ.

 

“Румунія є прихильником пошуку нових стратегічних партнерів для економічної взаємодії - таких, як Туреччина й Китай. З Росією, однак, я не тільки не бачу перспектив розвитку наших економічних взаємин, а схильний навіть передрікати їхнє погіршення”, - підкреслив Понта.

 

На думку прем’єра Румунії, саме дії Росії - анексія українського Криму і Севастополя та підтримка сепаратистів на сході України - призвели до дестабілізації ситуації в регіоні.

 

Румунський телеканал Digi24 зазначає, що ключовою причиною недовіри Бухареста до Росії стала агресивна політика Кремля щодо Кишинева – наразі Москва намагається дестабілізувати ситуацію і в цій пострадянській країні.