Рада заборонила російську музику в медіа та громадському просторі

Верховна Рада заборонила виконання російської музики в українських медіа та громадському просторі. «За» проголосували 303 народних депутатів. Про це повідомив нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.

Також парламент заборонив імпорт та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з РФ, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі.

Як пояснив нардеп Олексій Гончаренко, законопроєкт передбачає:

  • заборонити публічне використання музики, яку виконує співак чи співачка, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Радою державою-агресором, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора;
  • запровадити перелік музичних виконавців Росії, які засуджують агресію проти України та визначити механізм його формування;
  • збільшити до 40% частку пісень державною мовою на радіо;
  • збільшити до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач державною мовою;
  • заборонити проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці, які є громадянами держави-агресора, окрім тих, які внесені до переліку;
  • заборонити відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів), а також заборонити відтворювати музику в салоні таксі без згоди всіх пасажирів.

Нагадаємо, у школах Миколаєва з 1 вересня 2022 року діятиме заборона на використання російської мови. Таке рішення ухвалив виконавчий комітет Миколаївської міськради.

Раніше уповноважений із захисту державної мови заявив, що 16 липня набирають чинності чергові пункти закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Ці норми стосуватимуться, зокрема, українізації електронного контенту.

Так, з 16 липня усі інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, повинні мати українську версію основною та такою, що завантажується за замовчуванням. Вимога стосується не тільки сайтів, а й сторінок у соцмережах, YouTube-каналів, каналів у месенджерах, мобільних застосунків та ін.