За польської влади вузькоколійкою возили, крім лісу, дьоготь, смолу, картопляний спирт. Під час Другої світової її зруйнували. Відновили в 1946-му. А з дев’яностих замість вантажного прийшов пасажирський рух. Це сьогодні чи не єдиний незамінний помічник для мешканців 17-ти населених пунктів. Вузькоколійка в мультимедійному проекті 2007–го року «Сім чудес світу» виборола перше місце. А віднедавна почав працювати туристичний проект “Поліський трамвай”. Торік вузькоколійка відсвяткувала своє 115-річчя. Та без модернізації залізниці утвердження її рідкісного соціального й туристичного значення не обійтися. Є потреба оновлення пересувного складу, самої колії та старих дерев’яних мостів, яких, разом із головним, – аж 31! До того ж, вузькоколійка досить збиткова. Нею користуються насамперед пенсіонери та діти. Тож утримувати її складно. Утім, зізнаються залізничники, запасних частин до «кукушки», як називають потяг місцеві мешканці, вже давно ніхто не виготовляє. Тримається досі тут усе на совісті людей, які залізницю обслуговують.
Який же вихід із ситуації? Обласні депутати переконані, що цей історичний пасажирський маршрут втрачати аж ніяк не можна. Проте іншої думки у Міністерстві інфраструктури України та Державній адміністрації залізничного транспорту. Ними вже було прийнято рішення про закриття залізниці. Щоправда, депутати обласної ради з цим не погодилися і звернулися до них із проханням від цього рішення відмовитися... Відтак поки що залізниця функціонує. Але у «старій шкурі» продовжувати свою біографію, розпочату 1895-го року, їй скоро буде не під силу. Світло в кінці тунелю залізничники бачить у закладанні коштів на розвиток вузькоколійки в місцевому бюджеті окремим рядком.
Зрештою, чи не всі 42 приміські потяги на Рівненщині сьогодні збиткові. Попри те, що за 10 місяців нинішнього року дизель- та електропотягами було перевезено майже 2,5 мільйона пасажирів, коштів на утримання господарства в належному стані не вистачає. Локомотиви своє відслужили. На одну затрачену гривню нині залізничники отримують…9 копійок доходу. Тож без підняття тарифів не обійтися. До речі, у розвинених країнах Європи кошти на утримання залізничного транспорту стовідсотково виділяються з державного бюджету.
Чи ж не «світить» «Поліському трамваю» тупик? Таке побоювання виникло в членів постійної комісії з правових питань, гласності, депутатської діяльності, етики та регламенту Рівненської обласної ради під час чергового засідання, коли заслуховували доповідь начальника відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» Олександра Левицького про стан та перспективи подальшого функціонування приміських потягів. Це питання внесено на розгляд чергової сесії обласної ради. Який же вибір зробить представницький орган?
• Юрій Береза
Коментар:
Василь Ковенько, голова Володимирецької районної ради:
- У 2009-му році для поліпшення соціальних умов жителів сільської місцевості в районі були реалізовані проекти, що стали переможцями Всеукраїнського конкурсу проектів і програм місцевого самоврядування. Зокрема щодо організації системи соціального обслуговування одиноких людей похилого віку, інвалідів, ветеранів та інших соціально не захищених верств населення шляхом створення мережі сільських соццентрів у селах Городець, Каноничі, Хиночі, Більська Воля (загальна сума проекту – 0,14 мільйона гривень), а також щодо створення умов для забезпечення реалізації прав мешканців села Лозки на якісну освіту та належні умови життя шляхом модернізації системи теплопостачання соціальних об’єктів (вартість проекту – 0,36 мільйона гривень) та, підкреслюю, щодо розробки інноваційного туристичного продукту «Поліський трамвай» шляхом комплексного використання унікальних ресурсів Зарічненського та Володимирецького районів. Вартість останнього проекту – 0,7 мільйона гривень.
Тепер же Міністерство інфраструктури України та Державна адміністрація залізничного транспорту вирішили ліквідувати вузькоколійку «Антонівка-Зарічне» через її збитковість. Тому у листопадовому зверненні депутатів обласної ради до цих структур було цілком справедливо сказано, що такий підхід до вирішення існуючих проблем є невиправданим, адже це спричинить значне погіршення соціально-психологічного клімату серед мешканців віддалених від обласного та районного центрів сіл поліського регіону. Наприклад, державна автомобільна дорога місцевого значення Володимирець – Малі Телковичі – Бишляк, вздовж якої проходить вузькоколійка, є аварійно небезпечною. І на її капітальний ремонт потрібно 55 мільйонів гривень. Це перший наш аргумент. По-друге, населені пункти, через які проходить вузькоколійка, належать до зони спостереження Рівненської АЕС. При виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру на атомній станції саме вузькоколійка є можливим маршрутом евакуації населення. А ще ця залізниця – оригінальний туристичний об’єкт. У рамках турпродукту «Поліський трамвай» щорічно проводяться на залізничних станціях вузькоколійки регіональні відкриті етно-тур-фести «Бурштиновий шлях». Їх заплановано провести стільки, скільки тут самих станцій. А це приваблює тисячі вітчизняних і зарубіжних туристів! Все це сприяє зростанню інвестиційного потенціалу донині депресивних районів Рівненського Полісся, їхньої туристичної привабливості. Тому треба шукати розумне рішення, одне з яких – закладання у місцевому бюджеті окремим рядком коштів на утримання вузькоколійки.
