Те, що цей освітній заклад є особливим, що тут працюють справжні ентузіасти, щиро залюблені у свою справу, помітно, так би мовити, вже з порога. Територія біля головного корпусу технікуму, що на березі ошатної водойми, милує зір квітами, фонтанами, скульптурами та віковічними деревами... Усе те аж ніяк не схоже на асоціації, що пов’язані з ветеринарною медициною, та, вочевидь, одразу прищеплює майбутнім студентам та фахівцям гордість за свій навчальний заклад, а відтак і за обрану професію.
Аналогічним до враження, яке справляє облаштування технікуму, є і його внутрішнє наповнення. Нині там готують спеціалістів за сімома спеціальностями: ветеринарна медицина, рибництво і аквакультура, бджільництво, бухгалтерський облік, менеджмент, організація заготівель і товарознавство сільськогосподарської продукції, а також обслуговування комп’ютерних систем і мереж. Останні дві введено нинішнього року.
Для того, аби випускники технікуму стали справді висококваліфікованими фахівцями, там створена хороша матеріально-технічна база. Освітній заклад має два навчальні корпуси, два гуртожитки, спортзал, тренажерний зал, їдальню, кафе. До послуг студентів 32 лабораторії та кабінети, обладнані найсучаснішими стендами та засобами навчання, 5 комп’ютерних класів, електронна бібліотека, ветеринарна клініка, аптека. Є й чимале науково-дослідне господарство.
– У нас створено всі умови, аби учні (нині в нас навчається 550 юнаків та дівчат) не лише здобували знання, а й практикувалися, – розповідає директор технікуму В’ячеслав Яцкевич. – Чотириста гектарів землі, 120 голів ВРХ, свині, вівці, фазани, кури, перепілки і, навіть, страуси... Оскільки наш освітній заклад є базовим в Україні щодо рибництва, то обладнано й інкубаційний цех із розведення малька коропа, проводяться науково-біологічні дослідження з метою розробки, обгрунтувань та режимів рибогосподарської експлуатації ставів, водосховищ та озер західного регіону України.
Справжнім же серцем технікуму, як здалося, є... пасіка. Відродити давню професію бджоляра тут взялися одними з перших в Україні. Та й нині, крім Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини, здобути її можна ще лише в трьох освітніх закладах України. Охочих же не бракує.
– У нас не звичайна пасіка, а племінна – на 245 сімей карпатської породи бджіл. Є також нуклеусний парк на 200 маткомісць, – розпочинає екскурсію солодким царством викладач Олександр Кононов. Саме він навчає юнаків та дівчат премудрощам бджільництва та є справжнім господарем на пасіці. – Бджолами я займаюся з 1984 року. З дитинства про це мріяв, тож робота до душі. Я взагалі все живе люблю. Пасіка в мене і вдома є. Головне у догляді за бджолами – терпіння й доброта. У поганому гуморі на пасіку можна не приходити, бо солодкі трудівниці це дуже добре відчувають.
Свою любов до бджолярства Олександр Дмитрович передає учням. Дехто з колишніх випускників технікуму нині вже серед його помічників. Сергій Романюк працює майстром виробничого навчання, а Олена Байгота – лаборантом.
До речі, кілька місяців тому на Млинівщині створено товариство бджолярів, і своїм головою пасічники обрали Олександра Кононова.
Тим часом пасіка у технікумі – не просто місце для навчання студентів бджолярству. Вона радше схожа на справжній музей: плетений тин, вирізьблені з дерева скульптури, вигадливі альтанки... Одне слово, в усьому – часточка душі. Як і на інших ділянках роботи технікуму. Там скрупульозно дбають не лише про фахову підготовку молоді, а й про розвиток творчих здібностей, змістовне дозвілля. В освітньому закладі є власний духовий оркестр, різноманітні спортивні секції, вокальний, драматичний та багато інших гуртків. Торік, приміром, студент Михайло Іващенко зайняв призове місце у Всеукраїнському фестивалі естрадної пісні “Весняний первоцвіт”, а також є дипломантом десятого Всеукраїнського фестивалю художньої творчості серед колективів вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України “Софіївські зорі”.
Щороку Млинівський державний технікум ветеринарної медицини бере участь у різноманітних міжнародних виставках. Зокрема, у 2009 році він нагороджений бронзовою медаллю за впровадження інноваційних технологій навчання на міжнародній виставці-ярмарку “АГРО-2009”, у 2010-му – золотою медаллю в номінації “Наука. Освіта. Інформатизація”, у 2011 – теж золотою відзнакою у номінації “За досягнення в галузі аграрної освіти” та дипломом за кращу експозицію навчального закладу.
Та чи не головним визнанням є те, що випускники технікуму є затребуваними на ринку праці. Ті ж із них, хто бажає одержати вищий освітній рівень, вступають одразу на третій курс у профільні ВНЗ держави, з якими налагоджена тісна співпраця. Це – Національний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, Львівський державний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет та Тернопільський національний економічний університет.
Одне слово, у Млинові молоді дають справді хорошу і надійну путівку в життя.
• Світлана Тубіна
