Добрі справи ХАЕС за 17 років

7 серпня цього року виповнюється 17 років з дня енергетичного пуску енергоблока №2 Хмельницької АЕС. О 20 год. 33 хв. 2004 року розпочато життєвий цикл ще одного обєкта атомної енергетики.

Сьогодні надійною та стабільною роботою енергоблок №2 Хмельницької АЕС підтверджує високий рівень безпеки, гарантує успішний економічний розвиток не лише Хмельниччини та прилеглих до АЕС територій, а й всієї держави, забезпечуючи енергетичну незалежність України.

За 17 років експлуатації енергоблока в енергосистему нашої держави надійшло 112,3  мільярда кВтг електроенергії. Двічі за період експлуатації енергоблока вдавалося виробити рекордні, понад 7,5 млрд кіловат - годин електроенергії із коефіцієнтом використання встановленої потужності (КВВП) більш як 86%. Зокрема, у 2007 році було вироблено 7 млрд 542 млн кіловат - годин електроенергії, і при цьому КВВП склав 86,1%.  У 2019 році вдалося ще покращити ці показники, виробивши 7 млрд 569 млн кіловат - годин електроенергії, з коефіцієнтом використання встановленої потужності 86,4%.

Пуск енергоблока став вірним стратегічним рішенням, що сприяло потужному поштовху в розвитку та зміцненні економіки держави, регіону розташування ХАЕС.

За техніко-економічними розрахунками під час добудови енергоблока № 2 ХАЕС на соціальний розвиток було перераховано 64,6 мільйона грн, зокрема, Хмельницькій області було виділено 45,7 мільйона грн, Рівненській – 18,9 мільйона грн. Введено в експлуатацію  108 об’єктів.

Зокрема, в м. Нетішин згідно із пла­ном підготовчих робіт до пуску 2-го енергоблока Хмельницької АЕС було побудовано акушерське відділення (пологовий будинок), завершено ряд житлових будинків, здійснено реконструкцію Палацу культури, стадіону.

За участі атомників (а це понад два мільйони гривень) в Острозі з’явився новий пологовий будинок. Півмільйона гривень витрачено з цих коштів і на Острозьку загальноосвітню школу №3. Реконструйовано систему опалення районного архіву, лікарську амбулаторію в с. Оженин, окремі приміщення оздоровчого комплексу «Корчагінець», телефонізовано ряд хуторів і сіл, здійснено підведення газопроводів до двох десятків сіл, газифіковано школу у Вельбівно, будинок ку­льтури в Плоскому, збудовано та гази­фіковано мінікотельню протитуберкульо­зного диспансеру, проведено реконструкцію Острозької системи центрального теплопостачання і системи освітлення мі­ста, збудовано та реконструйовано дороги з твердим покриттям і таке інше.

У переліку використання коштів, отриманих на фінансування будівництва об’єктів соціального призначення 30-кілометрової зони по Острожчині понад сімдесят найменувань. 

Здійснено підведення газопроводу до сіл Мощаниця, Волосківці, Бадівка, Милятин, Кутянка, Завидів, Верхів, Кургани, Вельбівно, Завозів, Бухарів, Грозів, Біла­нів, Гремяче, Країв, газифіковано будинок культури в с. Плоске. Здійснено будівництво ЛЕП в с. Хорів, реконструйовано міські системи освітлення та теп­лопостачання, розроблено генеральний план міста Острога, прокладено та реконструйовано дороги у райцентрі.

У переліку 73 заходи, виконання яких сприяло покращенню соціальної сфери Острожчини, Гощанщини та деяких сіл Здолбунівщини. У Хмельницькій області найбільші суми направлені на реконструкцію моста через річку Горинь у м. Ізяслав (1 млн 502 тисячі гривень) та реконструкцію Славутського відділення обласної протитуберкульозної лікарні (1 млн 674 тисячі гривень).

Слід сказати, що на Хмельниччині, як і у сусідній області, чимало коштів спрямовано на газифікацію, зокрема сіл Миньківці, Старий Кривин, Жуків, Ганнопіль на Славутчині, Михнів, Волоськівці та Мислятин на Ізяславщині та на газопровід між селами Карасиха-Залужне і Кур’янівка-Шимківці на Білогірщині. Проведено газопровід і на вулицях у райцентрі Славута.

Чимало коштів направлено на шкільні та дошкільні заклади. Завершено будівництво загальноосвітньої школи в селі Крупець, на яке виділено близько шести з половиною мільйонів гривень. Введення в дію школи в м. Славута (8 млн 863 тисячі гривень). На реконструкцію спец­школи-інтернат у м. Ізяслав спрямовано три мільйони двісті дванадцять тисяч гривень, а на ЗОШ с. Кунів того ж району – майже сімсот тисяч гривень.

Не оминули реконструктивні роботи Пліщинську школу на Шепетівщині, а саме місто Шепетівка здійснило будівництво першої черги водозабору, адже потерпало від нерегулярної подачі води у багатоповерхівки.

Щороку Енергоатом  сплачує збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження АЕС. Розмір збору складає 1% від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомній станції.

На сьогодні місто супутник ХАЕС Нетішин – це близько 37 тисяч жителів, із поміж яких понад п’ять тисяч працює на атомній станції. Енергетики ХАЕС безпосередньо формують близько 75% надходжень до бюджету міста, понад 20% - Хмельниччини.

За 17 років експлуатації на енергоблоці втілено багато новітніх технологій, запроваджено низку заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків України.

Енергоблок №2 став пілотним в Україні у дослідженні режиму добового регулювання потужності, впровадження якого необхідне в умовах перерозподілу структури енергетичної генерації та важливою передумовою для експорту електроенергії.

З нагоди річниці пуску другого енергоблока колектив атомників, будівельників, монтажників привітав генеральний директор Хмельницької АЕС Андрій Козюра, який побажав стабільної та безаварійної роботи, здоров’я, добробуту та якнайшвидшого початку активної фази спорудження нових  3 і 4 енергоблоків, введення в експлуатацію яких надасть можливість реалізувати нові соціально значимі проєкти в громадах регіону розташування ХАЕС.