Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Чи є у Рівному є альтернатива палінню опалого листя?

Черговий городній сезон на Рівненщині уже позаду, урожай зібрано. Щоб завершити процес підготовки ділянок до зими, чимало дачників та власників невеликих городів на околицях міста і в приватному секторі спалюють бадилля та суху рослинність, що залишилася на ґрунті.

За матеріалом видання 7 днів.

Іноді димить на пів міста. Про шкідливість цього процесу вже сказано чимало. Існує ціла система покарань за такі дії. Однак багатьох людей це не спиняє.

Більше того, чимало містян переконані, що такий варіант поводження із залишками господарювання – добра справа. Адже вважають, що це корисно для землі. Мовляв, вона стає родючішою, коли в неї потрапляє попіл. Насправді ж коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що знаходиться у верхніх шарах грунту. Мікроорганізми, рослини, комахи, які гинуть під час такої «доброї справи», беруть участь у важливих біологічних процесах, формуючи ту саму родючість. А без них ці процеси неможливі. Тож земля, на якій спалюють траву чи бадилля, повністю відновлюється лише через 5-6 років.

– Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту, – розповіла начальниця відділу екології міського управління економіки Валентина ВЕРЕМКО. – Вогонь не може забезпечити збільшення кількості мінеральних поживних речовин в ґрунті, а вивільняє їх із сухої трави – робить недоступними для живлення рослин. Так втрачаються азотні сполуки (основна частина збереженого в рослинності азоту вивільняється в атмосферу, стаючи для переважної більшості рослин недоступною) і органічні речовини (що утворюються з відмираючих частин рослин. Зокрема, саме з сухої трави).

Крім того, такі нібито безневинні дії можуть спровокувати справжнє лихо – масштабні загоряння, лісові пожежі. У них гинуть не лише рослини, а й тварини, плазуни, птахи, комахи, мікроорганізми. Усі вони є важливою складовою частиною здорової природної екосистеми. Відомі випадки, коли полум’я з вогнища, в якому горіло сухе бадилля, перекидалося на будівлі, гинули люди.

Не зайвим буде згадати й про негативний вплив на стан повітря. Дим від такого полум’я має темний колір. Він здатний подразнювати очі, провокувати алергічні реакції і навіть спричинити онкологічні процеси в людському організмі.

– Коли спалюють траву та опале листя в місті, то разом із ними переходять у газоподібний стан і солі важких металів, що осіли на рослинах. Коли ж палять бадилля в селах, то згорають і рештки добрив та отрутохімікатів, якими обробляли сільгоспкультури, утворюючи токсичні сполуки. Коли горить трава на узбіччях автотрас, повітря забруднюється важкими металами. Крім того, з димом у повітря потрапляють діоксини. А це справжня отрута для людей, – наголосила Валентина Веремко.

Додаткова проблема полягає в тому, що із бадиллям та опалим листям зазвичай горить і безліч іншого сміття – не завжди органічного, як-от поліетиленові пакети, упаковка тощо. Це теж забруднює довкілля.

Вогнища відстежували навіть з повітря

Для запобігання спалюванню трави та сухих рослин у медіа постійно проводять роз’яснювальну роботу. Однак не всі розуміють чи чують аргументи проти таких підпалів. Тож сухе бадилля, листя та трава горять знову. Мабуть, усі пам’ятають торішні пожежі поблизу Рівного, які виникли через спалювання сухої трави. Як складно і довго їх гасили вогнеборці. Тоді ж у громаді знайшлися помічники рятувальникам.

Як розповів один із активістів Вадим ПОЛЕНЧУК, організувалася група небайдужих рівнян, які за допомогою коптерів намагалися моніторити ситуацію з підпалами довкола Рівного.

– Нас було 15 чоловік. Ми відстежували ситуацію з повітря. Іноді їхали на місце події автівками, – розповів Вадим. Про загоряння повідомляли рятувальникам і поліції, вони досить оперативно реагували. Траплялося, що навіть ловили паліїв. Діяли за власною ініціативою. Щоправда цього року такого вже не робимо. Намагалися спілкуватися про допомогу з боку влади. Щоб підтримали, профінансували придбання пального чи нових акумуляторів для коптерів. Однак із того нічого не вийшло.

Палії – поза законом

Між тим законодавець передбачив покарання за таке варварське ставлення до довкілля. За спалювання сміття та трави передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, стаття 77-1 КУпАП «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» передбачає штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади. Розмір штрафу становить:

  • – для громадян 3060-6120 грн;
  • – для посадових осіб 15300-21420 грн.

Закон передбачає, що протоколи за цією статтею має право складати громадський інспектор з охорони довкілля.

– У поліції Рівненської області у 2021 році було зареєстровано одне кримінальне провадження за вказаною статтею. Наразі воно закрите. Про це повідомила речниця Нацполіції в Рівненській області Марія ЮСТИЦЬКА. – Крім того існує стаття 152, яка стосується порушення різних норм благоустрою населених пунктів. Одна з таких норм – заборона на спалювання сухостою, сміття і т. ін. Порушників теж можуть покарати штрафом. Громадян – у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А посадовців і підприємців – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За цією статтею цьогоріч складено 156 адмінпротоколів. Однак вони стосувалися не лише паліїв, – наголосили в поліції.

Якщо ж внаслідок спалювання сміття та трави виникає пожежа, то до винуватця можуть застосувати кримінальну відповідальність.

Стаття 245 Кримінального кодексу України: «Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом» караються:

  •  штрафом від 91800 до 153000 грн або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо ті ж дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, може настати покарання позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Альтернатива є?

Чи існує альтернатива спалюванню? У Рівному торік запровадили ініціативу зі збору опалого листя на біогумус. Цією роботою займається КАТП-1728. Спеціальний майданчик для переробки облаштовано на сміттєвому полігоні. Щоб здати такі відходи на переробку, їх просять запаковувати в мішки або пакети.

В основі цієї роботи лежить принцип компостування. Це абсолютно безпечно для довкілля на відміну від спалювання. Компостування дозволяє зменшити кількість непотребу, що потрапляє на звалища. У результаті виходить органічне, цілком натуральне та корисне для підживлення рослин добриво. Його застосовують у саду та на городі для підживлення грунту і підвищення його родючості. Компост також допомагає землі краще вбирати повітря та воду, зменшує ерозію грунту. Він надовго утримує в ґрунті вологу навіть за найспекотніших днів та забезпечує збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур’янів, покращує температурний режим ґрунту, слугує поживою для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.

Компостувати можна не лише опале листя, бур’яни та бадилля, а й побутові органічні відходи: залишки від овочів, фруктів, яєчну шкаралупу, чайні пакетики і т. ін. На додаток до цього, компостуються такі речовини, як дрібне гілля, шматки шовку та бавовни, газети та попіл, відходи тваринництва, відходи обробки деревини.

Технологія не складна. Організувати цей процес може кожен. Найчастіше для компостування використовують спеціальну яму, яку можна зробити на задньому дворі.

Зазвичай, компост «достигає» за 3-6 місяців після того, як з ним почали роботу. На цей час він стає темним та пухким матеріалом. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. А свої живильні властивості отримана субстанція зберігає ще 4 роки. Її можна використовувати в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Автор Наталія НИРКОВА

#екологія 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: