Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Житель Демидівки розробив новий туристичний маршрут

Щоб займатися рафтингом – екстремальним сплавом по гірських і рівнинних річках на спеціальних човнах – жителям Рівненщини не потрібно далеко їхати, адже в нашій області є всі умови для такого виду спорту. У цьому переконує завзятий природолюб із Демидівки Василь Березюк. Щоб показати мешканцям Рівненщини та й гостям зі всієї України туристичну привабливість свого рідного краю, чоловік розробляє туристичний маршрут водоймами Демидівщини на надувних човнах.

Краще – групою, але можна й самостійно
Як відомо, рафтинг – командний вид спорту. Однак сплавлятися можна і самотужки, головне – правильно підготуватися. Пан Василь уже проплив річкою Стир із Берестечка до Хрінників, а також проклав маршрут із Хрінників до села Малеве.
«У нашій країні рафтингом почали займатися порівняно недавно – десять років тому, – розповідає Василь Березюк. – Я люблю природу і туризм, тому такі водні мандрівки для мене завжди є задоволенням, навіть коли погода не сприяє. Одного дня побачив рекламу в соціальній мережі Фейсбук про заняття рафтингом, і вона мене зацікавила. Тож вирішив спробувати порафтингувати… самостійно. Звичайно, в ідеалі потрібно мати при собі інструктора – щоб він вас всьому навчив. Однак я – ентузіаст, тому вирішив зайнятися рафтингом самостійно. І мені сподобалося. Цікаво сплавлятися річкою, адже там відчувається єднання з природою. Рафтинг для мене свого роду антидепресант – коли я на воді, то ніби й в житті з’являється більше яскравих барв, ніби вже й ті проблеми, про які переживав на березі,  зникають. Рафтинг залежить і від погодних умов, і від виду човна, і від  власного налаштування. Коли сплавлявся вперше, мав для підстрахування електромотор – природа ж непередбачувана. Я – людина з інвалідністю, тому для мене провести цілий день на веслах – фізично важко. Але спробував раз, другий, третій  - і мої руки й плечі звикли до навантаження».
У більшості випадків чоловік сплавляється річкою за допомогою весел, адже з мотором сплавлятися у важкодоступних чи забруднених гіллям та мулом місцях набагато важче. А якщо ще й вітер є, то він може добре поносити човен то до одного берега, то до іншого.


Щоб займатися рафтингом, потрібно придбати обладнання. Приблизно в 10-15 тисяч гривень можна вкластися. Однак якщо хтось хоче дорожче чи якісніше обладнання, відповідно, й бюджет на цю справу треба збільшити.
«Наприклад, каное для однієї-двох осіб в інтернет-магазині коштуватиме приблизно 10 тисяч гривень, – зазначає пан Василь. – Звичайно, є грубші, тонші, міцніші човни… До прикладу, для рафтингу я використовую свій рибацький човен. У нього грубі балони, він витримує великі хвилі, тобто придатний для сплавів. Його вартість – 15 тисяч гривень. А звичайний простий надувний човен, який, до речі, і потрібен на перших порах, може коштувати 5-7 тисяч гривень. А ще потрібно мати павербанк, зручний одяг і взуття, рятувальний жилет, на якому економити не варто, та аптечку. Якщо людина сплавляється вперше – велика вірогідність, що мозолі на руках точно матиме».

На природу – змалечку
Часто на сплави чоловіка проводжає його дочка Евелінка. Дівчинці скоро виповниться  три рочки, однак вона вже активна туристка. Адже куди її тато – туди й вона, особливо, якщо це стосується туристичних мандрівок.
«Найбільше мене надихає моя дочка Евелінка, – розповідає чоловік. – Я її майже завжди беру із собою на риболовлю. А якщо йду на сплав, то дзвоню, ми говоримо, і вона питає: «Тату, коли ти вже будеш? Все добре?». Тобто, у свої три роки вона усвідомлює, де я і чим займаюся. До речі, у неї, як і в мене,  також є рятувальний жилет. І часто, коли я плаваю на човні, вона вирушає зі мною. Ту красу природи, яку я побачив із човна, не порівняти із тим, що можна побачити з берега. Наприклад, захід сонця із човна набагато гарніший і яскравіший, ніж коли його споглядати із берега».


Однак під час сплавів вистачало у Василя Березюка й екстремальних моментів. Один із таких – сплав річкою Пляшівка – там манд­рівника чекало багато повалених дерев та вузькі проходи, на одному з яких його човен швидко понесла течія. Несла так, що човен вдарився й пробився, у нього почала надходити вода. Як зізнається сам пан Василь, його навіть спочатку опанував страх – такого ж ще ніколи раніше не траплялося. Але та мандрівка завершилася успішно. На іншому ж сплаві, де дно було всипане камінням, його човен знову підхопила сильна течія й ледь не перекинула.
«А ще небезпечним був перший мій сплав із Берестечка до Хрінників, – пригадує чоловік. – Я тоді й не доплив. Цілий день йшов дощ, ноги у мене були повністю мокрими, а човен – повен води. Але, знаєте, й у спеку сплавлятися по річці нелегко. Бо ж на човні треба працювати, щоб триматися на воді. Зручна погода для рафтингу приблизно +20. У планах – пропливти маршрут від Хрінників до Луцька, тривалістю два дні й протяжністю 95 кілометрів. Взагалі сплави можуть тривати і день, і два, і більше. Я вже звик, адже влітку не їжджу до моря чи до гір: у мене весь відпочинок відбувається на річках. А зараз, коли працюю (займаюся підприємницькою діяльністю), то, щойно випадає вихідний – вкидаю човен у машину, іноді можу вудочки ще докинути, – і вперед!»

І порафтингувати, й історію пізнати
Щоб розвинути туризм у ріднім краю, Василь Березюк розробив чотири туристичні маршрути річкою Стир на Демидівщині (Берестечко-Хрінники, Пляшівка-Хрінники, Хрінники-Луцьк та Хрінники-Малево). За його словами, інформацію про кожен із маршрутів туристи зможуть отримати через QR-код на телефоні. На маршруті, зокрема, позначені національний заповідник «Поле Берестецької битви», історична пам’ятка «Палац Чацьких» та історичний пам’ятник «Легенди дуба». Орієнтовна протяжність туристичного маршруту – 40 кілометрів.
«Демидівка – це краєчок області, дуже важко сюди залучити якихось інвесторів, – ділиться мандрівник. – А місцеві жителі, особливо молодь, виїжджають із селища у пошуках кращого життя… Тому я захотів показати суспільству, що моя мала батьківщина – цікава. Коли я у Фейсбуці ділився фотографіями місцевостей Демидівщини, мені люди почали коментувати ті фото й розповідати історію мною зазнімкованих місць. А потім я подумав: історію варто популяризувати. А якщо її поєднати з туризмом –  мандрівки будуть ще захопливішими. Якщо людям моя ідея сподобається – проситиму, аби кошти на її реалізацію виділили із громадського бюджету».

Потрібно бути готовим до всього
Якщо людина ніколи не займалася рафтингом і хоче спробувати сплавитися вперше, Василь Березюк рекомендує, для початку, озброїтися звичайним надувним човном. А якщо людина й зовсім ніколи у річці не плавала – хай озброюється хорошою командою підтримки.
«Я  з дитинства  на природі, тому знав, що роблю, і детально продумував свій перший сплав, – додає пан Василь. – А взагалі, перший раз має йти мінімум дві особи. Це добре, коли людина впевнена у своїх силах, але, крім її сил, існують ще сили природи. Банально, та навіть легенький вітерець може змінитися на вітрище і занести човен у непролазну місцевість чи у водорості. Тож гратися із силами природи не варто. А ще – потрібно вибирати більш-менш знайомі місця. І перший сплав має бути не на цілий день, а на годинку-дві. Це лише на перший погляд здається: взяв човен, поклав на воду й поплив. Насправді ж, все не так просто. Я після свого першого сплаву зрозумів багато речей... Хтось вмикає аудіо «Шум води» на комп’ютері, а хтось в реальному часі отримує насолоду від життя і від природи».

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: