Розквітли квіти… на дереві

 Здається, підійдеш ближче, й відчуєш їхній духмяний запах і п’янкий аромат, настільки рука митця віртуозно передала все те, що створила природа. А подарувала усе це буйноцвіття своїм шанувальникам майстер з художнього розпису по дереву Людмила Пікіна, влаштувавши в стінах бібліотеки персональну виставку своїх робіт. До експозиції увійшло понад 50 виробів відомої художниці, серед яких декоративні тарелі, кухонні дощечки, кухлі, вази, подарункові набори, що вражають різнокольоровою палітрою фарб та розмаїттям сюжетів. Як зізналася сама майстриня, у своїх роботах втілила спогади свого дитинства, довершивши їх мотивами з народної творчості та замальовками з природи.

- Уже й не пригадаю, якою була моя перша композиція, - говорить Людмила Пікіна. –Але скільки себе пам’ятаю, я щось малювала. Пізніше це стало складовою професії, а нині - це захоплення, без якого себе не мислю. Раніше доводилося більше працювати з тканинами, але мене завжди приваблювало своєю теплотою дерево. Цей матеріал має душу, а тому з ним дуже приємно працювати, легко творити, втілювати свої ідеї та фантазії. Й тепер, після багатьох років творчої роботи, можу сміливо сказати, що розпис по дереву став сенсом мого життя, і дякую Богу, що маю змогу цим займатися.

Людмила Пікіна переїхала до Рівного з російського Приволжська в 70-х роках минулого століття. Її, випускницю художнього відділення Іванівського хіміко-технологічного технікуму, запросила до нашого обласного центру тодішня дирекція льонокомбінату. Жінці запропонували посаду начальника художньої майстерні, на якій вона пропрацювала не один десяток літ. За цей період разом із творчим колективом текстильників розробила сотні різноманітних візерунків для скатертин, рушників, простирадл, які ставали окрасою інтер’єрів багатьох осель, а тканини льонокомбінату завжди користувалися неабиякою популярністю.

Привітати Людмилу Пікіну зі святом, адже відкриття персональної виставки завжди подія, що підсумовує зроблене, та поважним ювілеєм, що вже незабаром ступить на її поріг, завітали представники обласного та міського управлінь культури, колеги, друзі, шанувальники декоративно-ужиткового мистецтва. І кожен з них наголошував, що шедеври, які створює майстриня, випромінюють позитивну енергетику і дають заряд бадьорості, бо у них вкладені почуття та емоції автора. Адже, як запевнила Людмила Пікіна, з поганим настроєм вона ніколи не береться за роботу.

- Такого талановитого майстра з розпису по дереву немає в цілому Полісько-Волинському регіоні, - зазначила завідувач відділу фольклору та етнографії Рівненського обласного центру народної творчості Катерина Приймачук. – Щоб створювати такі непересічні вироби, потрібно надзвичайно любити цю справу, адже працювати з лаками – робота не з легких, до того ж і шкідлива для здоров’я. А Людмила Олексіївна не просто фахівець - майстер сучасного декоративно-ужиткового мистецтва, вона не просто творить, а виплескує на малюнок те, що живе в її душі, чим приносить неймовірну насолоду всім, хто бачить її роботи. Дуже прикро, що у нашому місті, яке має такого талановитого майстра, досі не створена школа художнього розпису, де б Людмила Олексіївна могла передавати свій досвід молодим.

Декоративний розпис по дереву – мистецтво доволі складне і довготривале у часі. Допоки виріб буде готовий, витрачається багато днів, а то й ночей. Спочатку потрібно зашпаклювати заготовку, зашліфувати, довести її до ідеалу, і тільки тоді можна наносити малюнок, покривати лаком, і лише після цього вже милуватися виробом, створеним своїми руками.

- Кожна робота - індивідуальна, - розповідає майстриня. - Сказати однозначно, за який період буде виконана, не можна. Усе залежить і від площі малюнка, і, звісно, від натхнення. Іноді потрібно довго налаштовуватися на роботу. А іноді пишу дуже швидко і захоплено. Я люблю всі свої роботи, а от найвдалішими, на мою думку, є «Чорний лебідь», «Червона качечка», «Горлиця», «Голубка», «Золотий георгін», «Золоті трави», «Чудо-птах», «Ах, эта красная рябина». Для мене вони особливі.

Розписані Людмилою Пікіною вироби є по всьому світу, їх купують для подарунків, для прикрашання інтер’єрів у будинках, а то й просто для душі. На «Музейних гостинах», де вона частий гість, ніхто не може байдуже пройти мимо її експозиції, що грає яскравими переливами барв. Раніше жінка більше створювала речі на замовлення, нині ж все більше відмовляє бажаючим придбати її роботи. Здоров’я вже не завжди дозволяє виконувати задумане.

На відкритті виставки прозвучали і музичні вітання для Людмили Олексіївни. Ліричні пісні народного аматорського вокального тріо «Мірина» Здолбунівського районного будинку культури так органічно вплелися у квітковий букет, створений майстринею, що їх виступ приніс велику насолоду і автору, і всім присутнім.

Людмила Пікіна подякувала всім, хто прийшов на відкриття її виставки, адже для майстра дуже важливо, як оцінюють її роботи, що про них говорять люди.

- Ви вдихнули в мене нові сили. Ваші щирі, добрі слова додали мені наснаги для подальшої роботи. Я завжди працювала і працюю, адже без роботи не можу, й дуже сподіваюся, що з Божою допомогою ще творитиму й надалі.

• Ольга Дем’янчук