Операція “антиліквідація”

Працівники Рівненського обласного ендокринологічного центру виборюють право на життя для... власного лікувального закладу. Понад вісім сотень підписів у зверненні до депутатів обласної ради мають переконати чиновників відмовитися від реорганізації цієї медичної установи. Нагадаємо, раніше управління охорони здоров’я виступило із наміром ліквідувати ендокринологічний центр на вулиці Курчатова, 6, а натомість відкрити аналогічне відділення у диспансері радіаційного захисту населення (в народі – чорнобильська лікарня, - авт.). Наміри чиновників неабияк спантеличили місцевих ендокринологів. Ті дивуються, як можна закривати заклад, який, відповідно до висновків інституту ендокринології, вважається одним із найкращих в Україні.

- Повноцінно замінити ендокринологічний центр, перенісши його в Чорнобильську лікарню неможливо, - міркує  в.о. головного лікаря обласного ендокринологічного центру Анатолій Гурський. –  По перше, ми навряд чи матимемо стільки площ, скільки маємо зараз. По-друге, заплановано звільнити понад 40 чоловік, а кількість ліжок - скоротити до семидесяти. Це виглядає певною мірою дивно, адже упродовж останніх років у нас значно поліпшилась матеріальна база. Ми зробили ремонт та закупили нове обладнання. Більше того, наш заклад окрім крім лікування хворих має ще чимало функцій, наприклад раннє виявлення та профілактика хвороб, навчання спеціалістів та підвищення їхньої кваліфікації.

- Сьогодні ми маємо п’ять поверхів і нам кажуть, що ендокринологічний центр не придатний як лікувальна установа, - обурюється завідувач поліклінічним відділенням Юрій Серветник. – В замін нам пропонують два поверхи в чорнобильській лікарні. Це якийсь нонсенс! Свого часу наші сусіди – волиняни теж відмовились від ендокринологічного диспансеру. І що отримали? Показники виявлення захворюваності щитоподібної залози упали в рази. І не тому, що хвороба відступила, а тому що діагностувати стало нікому. Відсоток ускладнень після цукрового діабету, таких як, скажімо, ампутація нижніх кінцівок, зріс майже вдвічі. Невже Рівненщина хоче піти шляхом волинян? І це в той час, коли до нас на консультації та обстеження їдуть хворі з більшості сусідніх областей.

Настрої, які панують у колективі центру через можливу реорганізацію,  повноцінно намагається віддзеркалити голова профспілкового комітету закладу Алла Ничипорчук. 

- Дивно, що ліквідувати центр хочуть саме тоді, коли рівень захворюваності щитоподібної залози залишається на вкрай високому рівні та продовжує зростати, - не приховує гніву очільниця профспілки. – У нас 42 медичні працівники з вищою атестаційною категорію, 24 - мають першу категорію, є два кандидати медичних наук. Для чого ж реорганізовувати те, що злагоджено працює та фахово виконує свою роботу?

Відповісти на запитання, яке риторично ставить Алла Ничипорчук, під час однієї з нарад із керівництвом області спробував начальник обласного управління охорони здоров’я Віталій Бойко:   

- Остаточне рішення щодо майбутнього ендокринологічного центру ще не прийнято, однак розмістити його відділення цілком реально і в «чорнобильській» лікарні. Лікарі без роботи не залишиться, а штат медичних сестер збережемо на 90 відсотків. Економити будемо за рахунок вивільнення обслуговуючого, господарського персоналу, бухгалтерів та оплати комунальних послуг. Щороку це складе близько одного мільйона гривень. Вивільнені кошти можна скерувати на харчування хворих та закупівлю медикаментів.

В.о. головного лікаря обласного ендокринологічного центру Анатолій Гурський у свою чергу запевняє, що «прийме» будь-яке рішення, яке ухвалять в управлінні охорони здоров’я, однак сподівається, що ліквідації його медичного закладу все ж вдасться уникнути.

 

Сергій Табаков