Майстриня на всі руки

Cаме так можна охарактеризувати жительку села Берег, що на Дубенщині, Валентину Нагорну. Адже своїми руками вона творить красу: картини, витинанки, а також в’яже та вишиває вироби. А віднедавна – пані Валентина прикрасила гарбузи технікою декупаж (техніка декорування різних предметів), які набрали десятки «лайків» та коментарів у соціальній мережі «Фейсбук». Однак себе жінка вихваляти не любить, а от тішити знайомих власними виробами – залюбки.

Як поділилася із нами сама майстриня, любові до творчості вона завдячує своїй бабусі Гані, яка змалку її гляділа.

«Мабуть, творчі задатки у мене з дитинства, – розповідає пані Валентина. –  Я дуже полюбила творчість в усіх її проявах завдяки своїй бабусі Гані, яка постійно мною опікувалася. Бо ж раніше як було: мама побула з дитиною декілька місяців – і пішла заробляти гроші в сім'ю…

Пригадую, як я, маленька, сідала коло бабці і ми разом вирізали різноманітні речі з паперу, а вона розповідала цікаві історії. Пізніше я усвідомила, що найбільше вплинула на мене бабця – виховала такою, якою я є».

 

Тому й над майбутньою професією жінка розмірковувала не довго – вже має 30 років стажу у роботі з дітьми:

«За професією я – вчителька. Працювала вчителькою початкових класів, директоркою дитячого садочка, була керівницею творчих гуртків при школі та в дошкільному закладі. Що цікаво, до мене на гуртки любили приходити не тільки дівчатка, а й хлопчики. Пригадую, дуже любила оформляти класні куточки: якщо інші вчителі старалися купити туди готові стенди, то мені приносило задоволення створювати щось для декору власними руками. Зокрема, цим я прищеплювала й дітям естетичні смаки, відкривала в них задатки до творчості. З дітьми в гуртках працювала на уроках, і в позаурочний час. Нині ж уже третій місяць працюю художнім керівником будинку культури у селищі Смига.

Ідея розфарбовувати гарбузи з’явилася у мене після того, як я вирішила взяти участь в районній виставці «З народної криниці», що проходила в Мирогощі. Захотілося зробити щось красиве і оригінальне.

Саму ідею я випадково побачила в Інтернеті декілька років тому. Але, здебільшого, гарбузи розфарбовують на свято Хеллоуїн. А мені захотілося внести щось своє, щоб на гарбузах були не якісь іноземні малюнки, а наші, українські. Та, на жаль, такі малюнки не довговічні: вони живуть доти, поки живе гарбуз.

Я покривала гарбузи акриловою фарбою (її важко змити), а тоді вже на цій основі наносила мотиви серветки – відповідно до техніки декупаж. Таким методом я наносила малюнки і на глечики, і на баночки, і на скриньки. А от на гарбузи – вперше».

 

Майстриня зазначає, що в якійсь іншій сфері себе не бачить, адже все життя займалася тим, до чого був хист:

«Я взагалі творча: шию, в’яжу, вишиваю, раніше ще й музикою займалася. Думаю, в кожної людини свої таланти. Я розвивала в собі те, до чого мене тягнуло.

Фото усіх своїх робіт виставляю на сторінці у соціальній мережі «Фейсбук». Під останніми, до речі, назбиралося багато «лайків» та коментарів. Люди пишуть мені, що вражені, наскільки ті гарбузики вийшли красивими. А після таких слів мені ще більше хочеться творити.

Я – людина скромна. Свої роботи дарую лише друзям та знайомим на різноманітні свята. Зокрема, оформляла баночки для зберігання кави, скриньки, а чи не найулюбленіша моя справа – виготовляти красивіпривітальні листівки. Матеріальної вигоди для мене немає, хоч мені не раз казали люди, щоб я продавала свої вироби.

Мені приємно бачити, що в тому чи іншому будинку на видному місці стоять мої подарунки».

 

Раніше вироби Валентини Нагорної можна було побачити на різноманітних виставках та мистецьких акціях у Дубенському районі. Однак зараз, як зізналася майстриня, всі її роботи помандрували до людей, тож для виставки мало що й назбирається.

Пані Валентина має вже й послідовницю творчої справи – трирічну внучку.

«У мене двоє синів, вони мої головнікритики, але в них – інші таланти. А от внучці моє мистецтво дуже подобається – у всьому мені допомагає. Тепер відкриваю і її приховані таланти», – тішиться жінка.

 

 

Олександра Нагорна