Енергетичний антирекорд

Унаслідок відключення трьох енергоблоків-мільйонників, серед яких і 4-й енергоблок на Рівненській АЕС,  потужність українських АЕС на минулих вихідних упала до історичного за 5 років мінімуму. Востаннє так мало електрики українські АЕС виробляли 2016 року, коли в Україні впровадили тариф «Роттердам +». Цього разу антирекорд стався через те, що Міністерство енергетики значно зменшило кількість дешевої атомної енергії в енергетичному балансі. Натомість без змін залишили дорогі зелені тарифи та енергію з теплових станцій.  
Усю безглуздість  і антидержавну сутність цього рішення, яке, прямо скажемо, шкодить не лише атомним станціям, а й загалом економіці України, в першу чергу, місцевим бюджетам,  збагнути важко. Скоріше, це схоже на відверте антидержавне шкідництво, яке прикривається буцімто якимись домовленостями з ЄС.  Здається, що це є повна деградація державного мислення, спрямована на знищення дешевої атомної енергетики  і заміщення її дорогою зеленою на догоду Євросоюзу. У самому відомстві цю ситуацію коментують вкрай стримано, не пояснюючи справжніх причин таких дій Уряду.
 Ось як, до прикладу, прокоментував цю ситуацію виконувач обов’язків голови НАЕК «Енергоатом» Петро  Котін. Він називає новий енергобаланс, який наприкінці квітня цього року затвердило  Міністерство енергетики та захисту довкілля України на 2020 рік, безпечним рішенням для експлуатації енергоблоків.
«Ми під такий баланс зупинимо три енергоблоки,  будемо мати ситуацію, коли всі останні енергоблоки будуть працювати на рівні потужності, близькому до номінального. Ми, безумовно, готові цей баланс виконати, у нас немає ніяких сумнівів, що це повністю безпечне рішення для експлуатації енергоблоків. Що стосується в цілому ситуації, то ми підтримуємо і приймаємо заходи, які приймає для нас і Кабмін, і антикризовий штаб, і міністерство».
За словами Котіна, наразі першочерговим завданням є стабілізація роботи енергоринку, в тому числі стабілізація фінансової ситуації.  «Перш за все, потрібна економічна стабілізація на енергоринку -  з тим, щоб ми отримували повний обсяг оплати за нашу електроенергію, який ми пускаємо в енергосистему. Для нас є питання скорочення нашого балансу, але, в той же час, це вимога з боку оператора, яку ми повинні виконувати, і це призведе до стабілізації. По-перше, до фізичної стабілізації на енергоринку, по-друге - до фінансової стабілізації», - заявив він.
Нагадаємо, 28 квітня Міністерство енергетики та захисту довкілля України затвердило новий прогнозний енергетичний баланс України на 2020 рік, який передбачає загальне зменшення споживання на 9,5 відсотка – до 138 млрд. кВт/год. Новий енергобаланс начебто має розв’язати проблеми в окремих галузях енергетики. В атомній енергетиці – це регулярна зміна навантажень на блоки АЕС через падіння попиту, проведення ремонтних робіт на АЕС, які тривалий час відкладали, а також оздоровлення фінансового стану НАЕК «Енергоатом». У вугільній енергетиці – вимушене зупинення роботи шахт і приблизно 40 тис. шахтарів, а також рекордна кількість вугілля на складах, яка сформувалася через збільшення імпорту вугілля і появи імпорту електроенергії, зменшення споживання. У гідроенергетиці – суттєве зменшення генерації (до 40%) через недостатньо високий рівень води в річках у зв’язку із браком опадів узимку і навесні.
Керівники атомних станцій таке рішення «Енерго­атому» не коментують, вони – люди системи, і будь-яка незгода для кожного з них може закінчитися вимушеним прощанням з галуззю.  Втім із конфіденційних джерел нам стало відомо, що пан Котін  слухняно погоджується з тим, що пропонує Уряд, лише через те, що мріє стати головою НАЕК «Енергоатом» без приставки в.о. А в Міністерстві енергетики та захисту довкілля України міцно засіли люди, які тісно пов’язані із зеленою і тепловою енергетикою і лобіюють інтереси власників цих енергетичних об’єктів. За їхніми планами, удень Україна житиме за рахунок сонячної енергетики, а вночі – за рахунок теплової. Атомна енергетика, як ви розумієте, в їхні подальші плани не входить. Справа ще й у тому, що атомні станції належать державі, теплові і сонячні – суто приватний бізнес, послуги якого аж ніяк не дешеві для кінцевого споживача. Для порівняння – кіловат електроенергії, вироблений на атомній станції в Україні, в середньому коштує 50 копійок, а на сонячних і теплових – орієнтовно 5 гривень.
– Зайву електроенергію ми могли б успішно продавати на Захід, для цього існує проект «Енергетичний міст Україна – ЄС»,  реалізацію якого треба завершити, але для цього потрібна добра воля і бажання керівництва країни.  Сьогодні усе частіше звучить ідея про корпоратизацію атомних станцій, яка допоможе вирішити питання з добудовою блоків на атомних станціях. Але чи варто їх добудовувати, якщо навіть існуючі змушують працювати лише на певний відсоток від потужності? – поділився своїми думками наш співрозмовник з однієї з атомних станцій України, який зі зрозумілих причин попросив не називати його імені.  
• Василь Бурченя